«Is that your bag?»: безпека у громадському транспорті. Світовий досвід

Декабрь 4, 2014 KUB - Комментариев нет

автоб

«Безпека – це процес, а не результат»

Брюс Шнайер

Сьогодні, коли Росія розв’язала війну проти України, майже ніхто не може почувати себе у безпеці. І хоча, припустимо, мешканцям Києва здається, що зона бойових дій доволі далеко, небезпека криється набагато ближче, ніж видається. Безтурботність та нехтування власною безпекою може коштувати дуже дорого. Хоча Україна і не належить, принаймні, не належала, останнім часом, до країн, де трапляються терористичні акти, сьогодні це не може бути виправданням низькому ступеню безпеки у нашій країні. Ще рік тому ми не могли уявити у страшному сні революцію, війну, сотні загиблих наших співгромадян. Саме тому, ми повинні думати і діяти наперед.

До зони ризику потрапляє і громадський транспорт, про безпеку якого йтиметься у цій статті.

США, Великобританія, Іспанія, Ізраїль — це країни, які можна взяти за зразок у сфері безпеки у громадському транспорті. Але, на жаль, підвищені заходи безпеки у них з’явилися лише після терористичних актів. Аби вчитися на чужих помилках, і уникнути власних, Україні слід імплементувати їхній досвід захисту громадян.

секюріті

            Метро/Автобуси/Потяги


 

Захід №1 – збільшення засобів спостереження та застосування сучасних методів моніторингу

Кілька років тому в американському суспільстві розгорілася дискусія, щодо збільшення урядом кількості відеокамер у країні. Жителі міст обурювалися, що за ними постійно спостерігають. Проте такі заходи дозволили зменшити кількість злочинів та допомогли оперативним службам отримувати відео-докази. Після теракту в Іспанії на залізниці в 2004 році у країні збільшили на 4000 відеокамер у транспорті, та кожного року частину з них оновлюють, замінюючи на сучасні. Так, суспільство потрапляє до так званого «паноптикуму» (режим постійного спостереження), але таким чином можна запобігти трагічним випадкам у громадському транспорті. Коли вчасно помітити загрозу.

ат

Сьогодні європейські країни використовують спеціальні IP-камери, які дають картинку більшого розширення (відбувається швидше розпізнавання облич), та дозволяють моніторити події у режимі «реального часу».

Захід №2 – патрулювання громадського транспорту

Залізнична компанія Південної Каліфорнії Metrolink увела у свій стаф нову посаду — додаткового робітника, який моніторить поведінку пасажирів, аби вчасно помітити підозрілих осіб. Такий «наглядач» також існує і в громадському транспорті Сінгапуру.

сінгапур

Це людина у формі охоронця чи поліції, яка спостерігає за порядком у транспорті, а заодно і виявляє людей з лихими намірами. Часто такі спеціалісти є психологами, адже саме їм краще вдається помітити неадекватну поведінку терористів.

У Лос-Анджелесі вагони метро обходить шериф із навченою собакою. Часом він може перевіряти документи у людей, які здаються йому підозрілими. А його пес натренований виявляти вибухові речовини.

пес

Захід №3 – застосування високого рівня безпеки, подібного до заходів безпеки у аеропортах

Такі надпотужні заходи безпеки зазвичай уведені у країнах, де ставалися теракти, або там, де величезне навантаження на громадський транспорт. Останнє, стосується, наприклад Китаю. Пекін встановив у метро металодетектор, такий як у аеропортах.

пекін_метро_дитектори

Також вони використовують простий, але чомусь мало запроваджений у нас спосіб як уникнути давки в метро.

пекін_спосіб проти давки

Розуміючи, що безпека може бути різного характеру, мерія Нью-Йорка вдалася до методів виявлення різного типу загроз. До прикладу, для мешканців Великого Яблука звична річ, коли співробітник охорони метро перевіряє їх за допомогою портативного рентгенівського апарату (smart phone-size radiation detectors).

Але Вашингтон, здається, перевершує всіх у подібних заходах безпеки. Поліція, яка працює у нью-йоркському  метро (The Metro Transit Police Department) використовує програми  хімічного, біологічного, радіологічного виявлення небезпечних елементів. Не кажучи вже про систему виявлення боєприпасів.

Захід № 4 – безпека громадян у їхніх руках

У США дуже розвинуті рекламні заходи, пов’язані із безпекою у громадському транспорті. Якими б надсучасними камерами спостереження не володіли потяги метрополітену, пасажири, що їдуть поруч із терористом, можуть швидше упізнати його лихі наміри, його нервову поведінку.

До прикладу, одна із соціальних реклам: «See it, Say it» and «Is that your bag?»/ «Бачиш це? – Скажи про це!»  та «То ваша сумка?». Терорист може залишити сумку із вибуховими, отруйними речовинами у вагоні метро лише тоді, коли всім буде байдуже. Саме через таку масову байдужість стаються трагедії. А здавалося би, всього одне запитання може врятувати життя десятків людей.

Також у громадському транспорті Нью-Йорка часто звучить заклик «if you see something, say something»/ «якщо ти бачиш щось – скажи про це». Громадян закликають бути уважними і, у разі, коли вони помічають дивну поведінку пасажира чи речі без нагляду, сказати про це правоохоронним органам.

If You See Something, Say Something.

Крім цього, відомі ще приклади самоорганізації людей, які слідкують за безпекою у місті, у тому числі в громадському транспорті. Наприклад, у Нью-Йорку в 1979 була створена волонтерська організація Guardian Angels (Янголи-охоронці), яка слідкувала за безпекою у метро. Також вони проводили спеціальні тренінги для всіх бажаючих по виявленню та зупиненню злочинів.

latestpix linknews

Аеропорти


 

Захід №1 – менше речей – більший захист

Дуже серйозні заходи безпеки увела Великобританія, після того, як їй вдалося дивом запобігти терористичному акту у 2006 році, коли пасажир-терорист намагався пронести до літака рідку вибухівку. Відтоді було заборонено брати ручний багаж до салону літака, навіть футляр для окулярів.

Якщо вам потрібні ліки, дозволять взяти лише необхідну для польоту дозу. А коли ви летите з дитиною, якій потрібне дитяче харчування, ви зобов’язанні відкуштувати з кожної пляшечки. Компанія Вritish Airways також заборонила пасажирам брати на борт літаків ноутбуки, мобільні телефони і айподи.

Захід №2 – безпека у руках машин

В Ірландії довірили безпеку у аеропортах сучасним технологіям – «ситуаційному центру інформації». Зображення з різних камер передається до спеціального єдиного центру, і там обробляється на предмет виявлення підозрілих осіб. Адже он-лайн прослідкувати за картинкою з кожної камери просто нереально.

центр

У ізраїльських аеропортах використовують для спостереження за пасажирами спеціальні відеокамери, які раніше створювалися для оснащення «високоточних ракетних систем».

До речі, у Великобританії у цьому плані мають своє «ноу-хау», це «розумні» камери, які здатні помітити, розпізнати та подати сигнал про багаж, який залишили без нагляду.

Захід №3 – 3D-сканери

США та Великобританія запровадили у своїх аеропортах сканери — «рентгенівських промінів малої сили», що дозволяють створити трьохвимірне анонімне чорно-біле зображення людини. Їх ще навивають «роздягаючі» сканери. Таким чином, можна виявити «пояси шахідів». Після такої процедури, коли нічого не виявлено, ваше зображення знищують.

сканер3

Захід №4 – психологічний моніторинг

США у цьому значенні використовує спеціально навчених співробітників поліції у штатському, які ходять у натовпі пасажирів та моніторять їхню поведінку. Особливо нервових запрошують до спеціального кабінету на переговори. За даними американської Асоціації з транспортної безпеки (Transportation Security Administration, TSA), за рік перевіряється близько 100 тис. осіб, з них близько 1000 виявляються злочинцями.

Але у захисті аеропорту мабуть немає рівних  Ізраїлю. Саме тому ізраїльські аеропорти вважаються найбезпечнішими у світі. Їхні аеропорти мають кілька ступенів захисту (на прикладі аеропорту Бен-Гуріона). По-перше, це моніторинг служби ШАБАК за межами аеропорту на предмет виявлення повідомлень про підготовку терактів. По-друге, як тільки ви наближаєтесь до території аеропорту вас фіксують приховані камери, що потім продовжують вести спостереження за вами і в самій будівлі аеропорту.

При цьому, машини, які заїжджають на територію аеропорту дуже ретельно перевіряються. Часто перевірка проводиться на психологічну реакцію пасажирів. Наприклад, вас можуть запитати «Що ви снідали?». Звісно, співробітнику служби безпеки аеропорту головне не зміст вашої відповіді, а реакція на неочікувані питання. Адже терористи, які одягають маску спокою, можуть бути спантеличені такими питаннями, та виявити свою справжню сутність.

До речі, співробітників аеропорту дуже ретельно відбирають, це в основному молоді люди 20-25 років, які служили в ЦАХАЛ (ізраїльська армія), та ще тоді отримали запрошення на цю роботу. Таємничість заходів безпеки у аеропортах Ізраїлю також породила багато легенд, наприклад, що за дзеркальними циліндрами в залі реєстрації знаходяться напоготові снайпери.

изр

Звісно, безпека у громадському транспорті не вичерпується переліченими заходами. До неї також входить моніторинг технічного стану транспорту, його оновлення, модернізація, а також інформаційна кампанія щодо правил безпеки та дії у нестандартних, небезпечних ситуаціях. Тим не менш, українська влада має вже зараз думати про удосконалення безпеки у громадському транспорті. Адже попередити і запобігти набагато краще, ніж ліквідовувати наслідки терористичних атак. Коли транспорт, маршрути ще можна повернути, то життя людей – ніколи.

Саме тому, безпека у громадському транспорті повинна бути у пріоритеті політиків та кандидатів, які претендують на управління державою, і беруть на себе, таким чином, відповідальність за життя та безпеку співгромадян.

 

Анна Макота, Kiev Urban Bureau

 

 

Related Posts

Leave a Comment