<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Kiev Urban Bureau &#187; общественные пространства</title>
	<atom:link href="/tag/obshhestvenny-e-prostranstva/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://urbankiev.com</link>
	<description>Urban cities</description>
	<lastBuildDate>Wed, 03 Aug 2016 15:22:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0.12</generator>
	<item>
		<title>Як у регіоні Шампань облаштували сучасний громадський простір?</title>
		<link>http://urbankiev.com/yak-u-regioni-shampan-oblashtuvali-suchasnij-gromads-kij-prostir/</link>
		<comments>http://urbankiev.com/yak-u-regioni-shampan-oblashtuvali-suchasnij-gromads-kij-prostir/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2015 09:47:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[KUB]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[общественные пространства]]></category>
		<category><![CDATA[Шампань]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://urbankiev.com/?p=9582</guid>
		<description><![CDATA[Труа – славетна столиця регіону Шампань, з населенням трохи більшим 60 тисяч чоловік, з повністю збереженою архітектурою та шармом 16 сторіччя. Часи змінюються, комфорт містян виходить на перший план. Комплексна реконструкція головної площі та облаштування підземного паркінгу стало поштовхом до якісної зміни середовища середньовічного містечка. Місце: Труа, Франція. Об’єкт: підземний паркінг в історичному центрі, повна реновація ...]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p class="p1"><strong><a href="/wp-content/uploads/2015/02/shampan-.gif" rel="lightbox[9582]"><img class="aligncenter size-full wp-image-9583" src="/wp-content/uploads/2015/02/shampan-.gif" alt="шампань" width="740" height="416" /></a>Труа – славетна столиця регіону Шампань, з населенням трохи більшим 60 тисяч чоловік, з повністю збереженою архітектурою та шармом 16 сторіччя. Часи змінюються, комфорт містян виходить на перший план. Комплексна реконструкція головної площі та облаштування підземного паркінгу стало поштовхом до якісної зміни середовища середньовічного містечка.</strong></p>
<blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">Місце: Труа, Франція.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Об’єкт: підземний паркінг в історичному центрі, повна реновація центру.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Особливість: інтеграція історичної забудови та потреб жителів міста.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Бюджет: 10,5 млн евро</span></p>
</blockquote>
<p class="p1"><img class="aligncenter size-full wp-image-6328" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/19302_10153127738056983_6121536230542290713_n-1.jpg" alt="19302_10153127738056983_6121536230542290713_n-(1)" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<div class="photodescr">Фото: Facebook page <i>TN+ Landscape architects</i></div>
<p class="p1">Площа Визволення користується постійною популярністю як серед туристів, котрі оглядають містечко, так і у містян, які проводять багато часу на свіжому повітрі у відкритих кафе. Саме це стало поштовхом до ізоляції автомобільних потоків під землю і облаштування підземного паркінгу, що потягло за собою низку позитивних змін для усього міста.</p>
<blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">Коли підземний паркінг був збудований, архітектори зазначили, що центр міста має виразну візуальну складову. Бажання громади, муніципалітету та професіоналів зійшлись в одному – потрібно більше публічних зелених зон, які б поєднувалися як з сучасністю міста, так і з його історією.</span></p>
</blockquote>
<p class="p3"><span class="s1">Завдяки професіоналам ландшафтної архітектури <i>TN+ Landscape architects</i> вдалося не тільки сховати поля зору автівки, але і розширити існуючу площу, візуально відкрити панораму з видом собор, що змусило переосмислити функціональність центру, задіяти набережну Сени та розширити зелені надсадження.</span></p>
<div class="metaslider metaslider-flex metaslider-6331 ml-slider">
<div id="metaslider_container_6331">
<div id="metaslider_6331" class="flexslider">
<ul class="slides">
<li class="slide-6326 ms-image"><img class="slider-6331 slide-6326" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/1526774_10153127737391983_8824199013071269571_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
<li class="slide-6323 ms-image flex-active-slide"><img class="slider-6331 slide-6323" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/10959458_10153127737191983_7814288439182924434_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
<li class="slide-6321 ms-image"><img class="slider-6331 slide-6321" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/10676259_10153127737201983_4108779107625846776_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
</ul>
</div>
</div>
</div>
<p class="p1"><span class="s1">У 2012 році проект успішно завершено.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Аналізуючи архітектуру, рослинність, можливі шляхи розвитку, архітектори звернули свою увагу на канал Сени, що протікає у центрі. Це стало якірною точкою, логічним акцентом та сенсом місця.</span></p>
<blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">На площі Визволення влаштували 80 метрову стрічку води, яка стала об’єднуючим елементом площі та каналу Сени, який має важливе історичне значення для міста, але раніше його потенціал не використовувався. Необхідність створити сучасну візуальну характеристику міста, але обов’язково із врахуванням історичного досвіду.</span></p>
</blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">За допомогою сучасних матеріалів в оздобленні підкреслюється традиційність архітектури, її історичне значення та цінність. Низка ресторанів та магазинів також стали частиною проекту, оскільки кількість бажаючих проводити свій час на площі збільшилась.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Для перетворення площі та набережної використовували традиційні види матеріалів: місцевий камінь, дерево, рослинність, що притаманна цьому регіону, але застосовували сучасні технічні прийоми під час обробки каміння, деревини, створення світлових акцентів.</span></p>
<div class="metaslider metaslider-flex metaslider-6330 ml-slider">
<div id="metaslider_container_6330">
<div id="metaslider_6330" class="flexslider">
<ul class="slides">
<li class="slide-6327 ms-image"><img class="slider-6330 slide-6327" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/1904180_10153127737961983_8778678161873628448_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
<li class="slide-6325 ms-image"><img class="slider-6330 slide-6325" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/10991272_10153127737481983_6482736796976464161_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
<li class="slide-6324 ms-image"><img class="slider-6330 slide-6324" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/10983396_10153127737816983_3188648860883316265_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
<li class="slide-6322 ms-image flex-active-slide"><img class="slider-6330 slide-6322" draggable="false" src="http://hmarochos.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/02/10954203_10153127738356983_6673308158486121754_n-784x560.jpg" alt="" width="784" height="560" /></li>
</ul>
</div>
</div>
</div>
<p class="p1"><span class="s1">Створюючи ще більше публічних місць для відпочинку, вдалось зберегти затишн атмосферу маленького містечка. Великі дерев’яні лави, які одночасно слугують піднятими місцями для посадки рослин, можуть вмістити чимало відпочиваючих.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Набережна Сени була повність пристосована до потреб людей. Біля води облаштували затишні бельведери, що дало доступ до каналу більшій кількості містян, у тому числі й людям з обмеженими можливостями.</span></p>
<p class="p1"><span class="s1">Під час реновації висадили багато рослин, типових для цієї місцевості.</span></p>
<blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">При цьому тут не буде високих дерев, які з часом могли б закривати фасади будівел. Замість цього — багато французьких троянд, квітучих рослин, однорічних традиційних для Франції та навіть декоративні види шавлії, петрушки, артишоки — все це відповідає головній меті, створенню комфортного середовища для відпочинку з урахуванням традицій.</span></p>
</blockquote>
<p class="p1"><span class="s1">Якісна зміна історичного центру, з обмеженням автомобільного руху та наданням переваги пішоходам, зі збереженням історичної складової та комфортним місцем для відпочинку жителів міста – приклад ще одного вдалого урбан проекту.</span></p>
<p class="p1"> Текст: Ольга Іващенко</p>
<p class="p1"><a href="http://hmarochos.kiev.ua/2015/02/24/yak-u-regioni-shampan-oblashtuvali-suchasniy-gromadskiy-prostir/"><em>Хмарочос </em></a></p>
<div class="fcbk_share"><div class="fcbk_like"><fb:like href="/yak-u-regioni-shampan-oblashtuvali-suchasnij-gromads-kij-prostir/" layout="button_count" width="450" show_faces="false" share="false"></fb:like></div></div>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://urbankiev.com/yak-u-regioni-shampan-oblashtuvali-suchasnij-gromads-kij-prostir/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Как общественные места города сделать востребованными?</title>
		<link>http://urbankiev.com/kak-obshhestvenny-e-mesta-goroda-sdelat-vostrebovanny-mi/</link>
		<comments>http://urbankiev.com/kak-obshhestvenny-e-mesta-goroda-sdelat-vostrebovanny-mi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Dec 2014 12:41:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[KUB]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[Аманда Берден]]></category>
		<category><![CDATA[Нью-Йорк]]></category>
		<category><![CDATA[общественные пространства]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://urbankiev.com/?p=9255</guid>
		<description><![CDATA[Более 8 миллионов человек собрались рядом, чтобы жить в Нью-Йорке. Что делает это возможным? В частности, это правильно организованные общественные пространства города &#8212; от крошечных карманных парков до протяжённой набережной для прогулок &#8212; где люди могут ходить и играть. Секрет проектирования отличного города — это яркость и живописность общественных мест. Именно они делают город живым. ...]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a href="/wp-content/uploads/2014/12/Amanda-Burden.gif" rel="lightbox[9255]"><img class="aligncenter size-full wp-image-9256" src="/wp-content/uploads/2014/12/Amanda-Burden.gif" alt="Amanda-Burden" width="700" height="625" /></a></strong></p>
<p><strong>Более 8 миллионов человек собрались рядом, чтобы жить в Нью-Йорке. Что делает это возможным? В частности, это правильно организованные общественные пространства города &#8212; от крошечных карманных парков до протяжённой набережной для прогулок &#8212; где люди могут ходить и играть.</strong></p>
<blockquote><p>Секрет проектирования отличного города — это яркость и живописность общественных мест. Именно они делают город живым. Но что нужно для создания общественного места? Что притягивает людей в одни места и почему они избегают другие? Аманда Берден расскажет о совем опыте создания общественных мест.</p></blockquote>
<p><iframe src="https://embed-ssl.ted.com/talks/amanda_burden_how_public_spaces_make_cities_work.html" width="640" height="360" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p><a href="http://www.ted.com/talks/amanda_burden_how_public_spaces_make_cities_work?language=en"><em>ted.com</em></a></p>
<div class="fcbk_share"><div class="fcbk_like"><fb:like href="/kak-obshhestvenny-e-mesta-goroda-sdelat-vostrebovanny-mi/" layout="button_count" width="450" show_faces="false" share="false"></fb:like></div></div>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://urbankiev.com/kak-obshhestvenny-e-mesta-goroda-sdelat-vostrebovanny-mi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Во-первых, это выгодно: как создают общественные пространства в мире</title>
		<link>http://urbankiev.com/vo-pervy-h-e-to-vy-godno-kak-sozdayut-obshhestvenny-e-prostranstva-v-mire/</link>
		<comments>http://urbankiev.com/vo-pervy-h-e-to-vy-godno-kak-sozdayut-obshhestvenny-e-prostranstva-v-mire/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 27 Nov 2014 09:03:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[KUB]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[Англия]]></category>
		<category><![CDATA[Израиль]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[общественные пространства]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[Шулявка]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://urbankiev.com/?p=9106</guid>
		<description><![CDATA[Обустройство общественных пространств часто воспринимается как роскошь, на которую непозволительно тратить средства, пока не отремонтированы все ямы на дорогах и не достроены все мосты. Из-за этого парки, скверы и другие пешеходные зоны в украинских городах нередко финансируются по остаточному принципу. Инвесторы часто убеждены, что общественные пространства не несут никакой полезной нагрузки и незачем зарывать деньги ...]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<div class="middle-visual-block">
<div class="description"><strong><span class="first-letter"><a href="/wp-content/uploads/2014/11/prostran.gif" rel="lightbox[9106]"><img class="aligncenter size-full wp-image-9107" src="/wp-content/uploads/2014/11/prostran.gif" alt="простран" width="650" height="485" /></a>О</span>бустройство общественных пространств часто воспринимается как роскошь, на которую непозволительно тратить средства, пока не отремонтированы все ямы на дорогах и не достроены все мосты. Из-за этого парки, скверы и другие пешеходные зоны в украинских городах нередко финансируются по остаточному принципу.</strong></div>
</div>
<div class="article-holder">
<article class="article">
<blockquote><p>Инвесторы часто убеждены, что общественные пространства не несут никакой полезной нагрузки и незачем зарывать деньги в землю. Однако опыт многих городов по всему миру указывает на обратное. Комфортные общественные пространства способны приносить прибыль, оживлять деловую и культурную активность в городе, улучшать микроклимат и повышать ценность городских земель.</p></blockquote>
<p>Мировой опыт также показывает, что как инициатива, так и финансирование некоммерческих общественных объектов должны исходить не только от властей. Активное участие в этих процессах могут принимать граждане и бизнес, причем с обоюдной выгодой для всех сторон.</p>
</article>
</div>
<div id="content">
<div class="middle-visual-block"><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/7/a/7a367c4-650.jpg.pagespeed.ce.5l1Lh1Ejew.jpg" alt="" width="650" height="461" /></div>
<div class="middle-visual-block">
<div class="middle-visual-block">
<div class="description"><strong>Примеры городских парков и скверов, которые появились благодаря объединению усилий властей, горожан и бизнеса</strong></div>
</div>
<div class="signature-middle-visual">
<div class="name"><strong>Район Фолс-Крик, Ванкувер. Фото: donvaughan.wordpress.com</strong></div>
</div>
</div>
<div class="article-holder">
<article class="article"><strong>Блумсбери, Лондон, Великобритания</strong></p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/b/d/bd77ab1-01-russell-square.jpg.pagespeed.ce.-YiMmIQVaQ.jpg" alt="" width="650" height="450" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text"> Рассел-сквер, Лондон. Фото: attractionsinlondon.org</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>История первых лондонских скверов может послужить примером того, как инвестиции в общедоступное некоммерческое, но привлекательное пространство позволяют не просто окупить затраты, но также получить существенную прибыль.</p>
<blockquote><p>В 1775 году Френсис Рассел, герцог Бедфорда, основал на месте столичной резиденции своих предков городской сквер. Большое озелененное пространство в городской среде оказалось настолько востребованным и популярным, что моментально взвинтило цены на недвижимость в окрестностях Бедфорд-сквера.</p></blockquote>
<p>Осознав все выгоды, та же семья заложила еще один проект – Рассел-сквер, вокруг которого вскоре разместились фешенебельные гостиницы и другие общественные здания.</p>
<p>Спустя почти два с половиной столетия район Блумсбери, в котором находится множество созданных на рубеже 18-го и 19-го веков скверов, до сих пор является одним из самых престижных и привлекательных для жизни районов Лондона.</p>
<p><strong>Район Фолс-Крик, Ванкувер, Канада</strong></p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/f/c/fc1cd8b-03-false-creek-festival.jpg.pagespeed.ce.87Tckaksi3.jpg" alt="" width="650" height="393" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text"> Район Фолс-Крик, Ванкувер. Фото: vanjazzfest.blogspot.com</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>К сожалению, истинная ценность комфортной городской среды не всегда является чем-то очевидным для тех, кто может принять решение о ее формировании. Иногда толчком к изменению городской политики в вопросах развития общественных пространств должна послужить активная гражданская позиция местных жителей.</p>
<blockquote><p>Конфликты между властями и застройщиками с одной стороны и горожанами &#8212; с другой вовсе не являются чем-то специфическим для постсоветского пространства. Даже в самых развитых странах, таких как США и Канада, у гражданского общества иногда уходят десятилетия на то, чтобы переломить ситуацию в свою пользу.</p></blockquote>
<p>До 50-х годов прошлого столетия район залива Фолс-Крик, примыкающий к историческому центру Ванкувера, являлся промышленным ядром города. В 1960 году пожар, возникший на территории деревообрабатывающей фабрики, стер его с лица земли. Идея городских властей проложить по берегу залива скоростную автотрассу без обсуждения с общественностью натолкнулась на мощное сопротивление влиятельных городских активистов.</p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/2/e/2e0df44-05-false-creek-david-lam-park.jpg.pagespeed.ce.Q03t1L6TVB.jpg" alt="" width="650" height="346" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text"> Фото: reflectingvancouver.wordpress.com</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Итогом многолетних дебатов стал Официальный план развития, принятый в 1972 году. По нему работают и сейчас. Причем упор в нем делается на максимальное разнообразие функций, безопасность и комфорт городской среды.</p>
<p>Здесь есть не только жилье (в том числе социальное), но и офисные и административные здания, а также множество магазинов и ресторанов на первых этажах.</p>
<blockquote><p>Значительная часть территории была отведена паркам и прогулочным набережным. Благодаря такой стратегии выиграли все участники процесса: городу удалось привлечь инвестиции для возрождения запущенных территорий, а горожане получили уютные публичные пространства, обилие зелени и шикарные виды из окон. Инвесторы же смогли обеспечить дополнительную прибыль, продавая недвижимость в комфортной городской среде с существенной наценкой.</p></blockquote>
<p>Сегодня район Фолс-Крик считается одним из самых комфортных и привлекательных мест для жизни на всем североамериканском континенте.</p>
<p><strong>Сады Йерба-Буэна, Сан-Франциско, США</strong></p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/6/3/63a64d4-01-yerba-buena-gardens.jpg.pagespeed.ce.lO9TueV5QQ.jpg" alt="" width="650" height="318" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text"> Сады Йерба-Буэна, Сан-Франциско. Фото: treborsf, panoramio.com</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>История современного комплекса Сады Йерба-Буэна началась более столетия назад. Некогда припортовая промышленная территория района под названием &#171;К югу от рынка&#187;, разрушенная землетрясением 1906 года, привлекла внимание застройщиков в 1950-х годах.</p>
<blockquote><p>Как часто водится, планы по застройке совершенно не учитывали мнения и потребности местных небогатых и в основном пожилых жителей. Борьба за эти земли длилась до 1980-х годов. Тогда строительство возобновилось в соответствии с уже новыми планами, в которые входило социальное жилье для малообеспеченных граждан.</p></blockquote>
<p>В процессе создания стратегии развития района Городское агентство по реконструкции не просто привлекло в развитие проекта &#171;Сады Йерба-Буэна&#187; средства от продажи земли, налоги и инвестиции. Территория тщательно планировалась таким образом, чтобы максимально увеличить стоимость земли, а затем использовать полученную прибыль для финансирования запланированных улучшений района.</p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/c/0/c059263-04-yerba-buena-gardens.jpg.pagespeed.ce.0nynmKMn2n.jpg" alt="" width="650" height="485" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text"> Фото: typotalks.com</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Важнейшую роль здесь сыграл парк, закладка которого обеспечила дополнительную прибыль в размере $26 млн. В то же время наличие парка дало возможность Агентству добиваться от частных застройщиков инвестиций в объекты культуры, молодежную инфраструктуру и общественные пространства. Менее чем за двадцать лет на относительно компактной территории возникли два парка, разнообразные галереи, музеи, выставочные центры, мемориал, фонтаны, детские и спортивные комплексы.</p>
<blockquote><p>В 1999 году &#171;Сады Йерба-Буэна&#187; получили золотую медаль престижной в США премии урбанистического мастерства имени Руди Брунер. По мнению жюри конкурса, процесс проектирования удалось поднять на новый эволюционный уровень благодаря участию широчайшей аудитории из представителей всех заинтересованных сторон.</p></blockquote>
<p>Сегодня это одно из самых популярных мест в Сан-Франциско, центр культуры и отдыха, появление которого не было бы возможным без активного взаимодействия городских властей, гражданского общества и бизнеса.</p>
<p><strong>Нижний город, Хайфа, Израиль</strong></p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/e/e/ee53891-06-haifa-downtown-sea-fasade.jpg.pagespeed.ce.HGT_ce4gkN.jpg" alt="" width="650" height="289" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Проект обустройства набережной &#171;Морской фасад&#187;. Фото: boti.ru</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Существуют также примеры, когда власти сами осознают ценность развитой городской среды и способны проявить инициативу, двигаясь в авангарде процесса.</p>
<blockquote><p>Период расцвета нижнего города в Хайфе пришелся на 1920-1930-е годы, когда он играл роль делового и торгового центра города. Постепенно город разрастался, а центр перемещался вверх по горе Кармель, оставив нижний город отрезанным от моря железной дорогой и с закрытым портом. В итоге этот живописный район, причудливо сочетающий британскую колониальную архитектуру и постройки в стиле баухауз, пришел в запустение.</p></blockquote>
<p>Так было до недавних пор, пока в муниципалитете Хайфы не возник амбициозный проект под названием &#171;Морской фасад&#187;, призванный возродить нижний город.</p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/1/f/1fbb4b8-01-haifa-downtown.jpg.pagespeed.ce.KWNTSp3jLB.jpg" alt="" width="650" height="454" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Фото: Александр Макаренко</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Первым шагом стало восстановление старых кварталов, многие здания в которых были заброшены или находились в аварийном состоянии. Чтобы вдохнуть новую жизнь в эти кварталы, городские власти инициировали распродажу части зданий, находящихся в коммунальной собственности, практически за бесценок.</p>
<blockquote><p>Другие здания были переоборудованы в студенческие общежития. Около тридцати помещений на первых этажах были бесплатно сданы в аренду на два года дизайнерам, художникам, скульпторам, фотографам и рестораторам. Появились пешеходные улицы и площади, расписание разнообразнейших фестивалей, концертов и ярмарок на которых составлено на год вперед.</p></blockquote>
<p>Дальнейшие планы развития нижнего города предполагают строительство нового пассажирского порта с прогулочной набережной, парками, магазинами, ресторанами и центром развлечений, что должно сделать этот промышленный город не менее привлекательным, чем другие средиземноморские города-курорты.</p>
<p>Благодаря &#171;Морскому фасаду&#187; в будущем одной из крупнейших статей наполнения городской казны должен стать туризм, а горожане наконец-то получат свободный доступ к морю.</p>
<p><strong>Украина</strong></p>
<blockquote><p>В Украине есть несколько проблем, которые мешают эффективно инвестировать в общественные пространства. Это и непонимание бизнесом и чиновниками потенциальных выгод, и неготовность города вести диалог с общественностью.</p></blockquote>
<p>Любая инициатива и желание вложить средства в развитие уличного пространства наталкивается на отказ коммунальных предприятий, которые не хотят брать новые объекты к себе на баланс. Ведь недостаточно один раз заплатить за их создание – содержание и эксплуатация требуют регулярных затрат, которые не закладываются в местные бюджеты.</p>
<blockquote><p>Комментируя данную проблему, чиновники Киевглавархитектуры отмечают, что решением могло бы стать изменение законодательства таким образом, чтобы балансодержателями общественных объектов могли быть не только муниципальные структуры, а их бюджеты могли формироваться с привлечением средств меценатов и заинтересованного бизнеса.</p></blockquote>
<p>В любом случае без активного вмешательства гражданского общества ситуация вряд ли будет меняться. Как показала практика, именно благодаря настойчивости общественных активистов многие города по всему миру заняли лидирующие места в рейтингах комфортности проживания.</p>
<p><strong>Шулявка, Киев (концепция)</strong></p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/6/4/649e7c7-11.jpg.pagespeed.ce.8EBV9YMVD8.jpg" alt="" width="650" height="382" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Концепция развязки на Шулявке в Киеве. Автор: Юрий Кузьмин</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Одной из немногочисленных попыток создать коммерчески прибыльное общественное пространство в Украине является концепция развития транспортно-пешеходного узла на Шулявке в Киеве.</p>
<blockquote><p>Проблема аварийной автомобильной развязки в этом месте давно уже требует решения. Однако до сих пор никто не обращал внимания на тот факт, что это место также служит мощным пересадочным узлом для пассажиров общественного транспорта и большого числа пешеходов.</p></blockquote>
<p>Автор концепции архитектор Юрий Кузьмин предложил дополнить новую автомобильную развязку авторства транспортного инженера Виктора Петрука комфортным общественным пространством и удобной пешеходной связью. А также постарался ответить на вопрос, каким образом общественное пространство может послужить катализатором развития прилегающих и плохо освоенных территорий, значительную часть которых составляют промышленные и складские объекты.</p>
<table class="tb_center visual_table_class" border="0" width="650" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://1-ps.googleusercontent.com/x/www.theinsider.ua/img.theinsider.ua/images/doc/7/5/7585d43-08.jpg.pagespeed.ce.ml5NIkDEHd.jpg" alt="" width="650" height="381" /></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<blockquote><p>Кроме того, концепция рассматривает само общественное пространство как некое коммерческое предприятие, имеющее свою экономику, источники доходов и финансирования.</p></blockquote>
<p>Автор предполагает, что интерес к финансированию общественного пространства на Шулявке могут проявить как владельцы прилегающих территорий (будь то бизнес или городские власти), так и многочисленные фонды и общественность.</p>
<p><a href="http://www.theinsider.ua/rus/lifestyle/vo-pervykh-eto-vygodno-kak-sozdayut-obshchestvennye-prostranstva-v-mire/"><em>theinsider.ua</em></a></p>
</article>
</div>
</div>
<div class="fcbk_share"><div class="fcbk_like"><fb:like href="/vo-pervy-h-e-to-vy-godno-kak-sozdayut-obshhestvenny-e-prostranstva-v-mire/" layout="button_count" width="450" show_faces="false" share="false"></fb:like></div></div>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://urbankiev.com/vo-pervy-h-e-to-vy-godno-kak-sozdayut-obshhestvenny-e-prostranstva-v-mire/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Книга: Urban Design for an Urban Century</title>
		<link>http://urbankiev.com/vtoraya-redaktsiya-znamenitoj-urban-design-for-an-urban-century/</link>
		<comments>http://urbankiev.com/vtoraya-redaktsiya-znamenitoj-urban-design-for-an-urban-century/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Sep 2014 14:00:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[KUB]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[архитектура]]></category>
		<category><![CDATA[городское планирование]]></category>
		<category><![CDATA[городской дизайн]]></category>
		<category><![CDATA[книги]]></category>
		<category><![CDATA[КУБ]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[общественные пространства]]></category>
		<category><![CDATA[урбанистика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://urbankiev.com/?p=8342</guid>
		<description><![CDATA[Городской дизайн для урбанистического столетия: создавая живые, справедливые и устойчивые города, 2е издание В этом июле, на полках городских книжных магазинов появилось второе, дополненное издание монументального труда американских теоретиков урбанизма и признанных мировых экспертов городского планирования &#8212; Лэнса Джея Брауна (FAIA), Дэвида Диксона (FAIA) и Оливера Гилхэма (AIA). Urban Design for an Urban Century &#8212; книга о городском ...]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<dl id="attachment_8343" class="wp-caption alignleft" style="width: 310px;">
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dt class="wp-caption-dt"><a href="/wp-content/uploads/2014/09/1118453638.jpg" rel="lightbox[8342]"><img class="size-full wp-image-8343" src="/wp-content/uploads/2014/09/1118453638.jpg" alt="Городской дизайн для урбанистического столетия: создава живые, справедливые и устойчивые города, 2-е издание" width="300" height="360" /></a></dt>
<dt class="wp-caption-dt"></dt>
<dd class="wp-caption-dd">Городской дизайн для урбанистического столетия: создавая живые, справедливые и устойчивые города, 2е издание</dd>
</dl>
<p>В этом июле, на полках городских книжных магазинов появилось второе, дополненное издание монументального труда американских теоретиков урбанизма и признанных мировых экспертов городского планирования &#8212; Лэнса Джея Брауна (FAIA), Дэвида Диксона (FAIA) и Оливера Гилхэма (AIA).</p>
<p>Urban Design for an Urban Century &#8212; книга о городском планировании от времен древней Греции и до наших дней. Издание всестороннее и детально освещает историю становления и развития городского дизайна и практику применения различных стратегий городского планирования. С помощью обзора исторических примеров применения архитектурной мысли в деле дизайна городов авторы раскрывают увлекательную картину стратегического планирования, дизайна, проектирования и строительства городских пространств. Рассматриваются демографические, экологические, экономические, и социальные проблемы, которые влияют на принятие решений и реализацию процессов городского дизайна.</p>
<p>Второе издание было полностью пересмотрено: в него были включены разделы досконально описывающие вопросы устойчивого развития городов, интегрированы новые тематические исследования в области архитектуры пространств. По своей сути &#8212; это полноценное учебное пособие профессионального урбаниста.</p>
<h3>Времена изменились, и наше представление о городе &#8212; тоже</h3>
<p>Один из авторов труда, Дэвид Диксон заметил, что &#171;центральной идеей в книге является то, что мы больше не планируем замечательные пространства для пешеходов не потому, что мы стали умнее или образованней, а потому, что это уже не отвечает нашим нуждам в полной мере&#187;. Проще говоря, книга предназначена для чиновников, занимающихся городским планированием, архитекторов, дизайнеров и специалистов в области строительства.</p>
<blockquote><p>&#171;Мы хотели им показать, что за последние 50 лет городская реальность очень сильно изменилась, и это нужно учитывать каждый раз принимая судьбоносные решения в области градостроительства&#187;</p></blockquote>
<p>Изменение поведенческих характеристик жителей городов<strong> <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Y">&#171;поколения Y&#187;</a> </strong>которые стремятся &#171;меньше водить и больше ездить&#187;, попытки представителей поколения <strong>&#171;<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%8D%D0%B1%D0%B8-%D0%B1%D1%83%D0%BC">бэби-бумеров</a>&#187; </strong>продать свое загородное жилье &#8212; все это вносит свой вклад в процесс &#171;отката&#187; к дизайну городов времен послевоенного возрождения и прокладки высокоскоростных магистралей (1950е года,XX столетия). Согласно авторской концепции, в мировой практике сегодня вновь наблюдается тенденция планировать города исходя из целей повышения мобильности их жителей, нежели исходя из идеалов человеческого пешеходного комфорта. Современные градостроители наделяют автомобиль повышенным статусом, оставляя далеко позади простых пешеходов. 23 самых больших городских агломераций в США будут расти и расширяться в период 2010 &#8212; 2040 годов в масштабах гораздо больших, чем в период 1950 &#8212; 2010. Урбанизация ускоряется, и это один из ключевых выводов книги.</p>
<p>В большей степени в книге внимание уделено развитию и росту мегаполисов в самих США. Приведены примеры таких знаменитых городских масштабных проектов как <strong><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B9-%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BD">Manhattan’s High Line park</a></strong> и <strong><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%81-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80">Brooklyn’s </a><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%81-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80">Barclays Center</a>. </strong>Авторы обращают внимание на социо-экономические проблемы стремительно расширяющихся городских районов. Это, прежде всего, острая нехватка доступного городского жилья и дефицит образованных работников для растущей городской среды.  Времена меняются очень быстро, меняется и наше представление о городе как о месте жизни и работы. Учитывая факторы неравномерного экономического распределения благ, вызовы стоящие перед городами современности и городами будущего определяются достаточно четко &#8212; <em>неравномерность, негармоничность и часто негуманность в городском росте</em>. Эти вызовы должны принять те, кто по роду своей деятельности создает живые, справедливые и устойчивые города.</p>
<blockquote><p>&#171;Эти задачи выходит далеко за рамки городского дизайна, но это не освобождает городских дизайнеров от ответственности за ее решение&#187; &#8212; говориться в книге</p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<div class="fcbk_share"><div class="fcbk_like"><fb:like href="/vtoraya-redaktsiya-znamenitoj-urban-design-for-an-urban-century/" layout="button_count" width="450" show_faces="false" share="false"></fb:like></div></div>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://urbankiev.com/vtoraya-redaktsiya-znamenitoj-urban-design-for-an-urban-century/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
