Муніципальні велопрокати: досвід європейських міст і перспективи для України

Сентябрь 3, 2015 KUB - Комментариев нет

великиХто хоча би раз бував у Європі, певно, звертав увагу на неймовірну популярність велосипеда як громадського транспорту. Під час своїх подорожей в останні роки я сам часто ним користувався: у Празі, Відні, Будапешті, Берліні, Варшаві, Валенсії, Римі.

Як створювали пункти велопрокату в найближчих до України євростолицях і чого очікувати в цьому плані в нашій країні, намагався розібратися Олександр Бейлик, кореспондент INSIDER.

Я намагаюся користуватися велосипедом, де би не був. По-перше, у європейських містах скрізь облаштовані пункти муніципального велопрокату, і просто гріх ними не скористатися. По-друге, пізнавати нові міста, подорожуючи на велосипеді, набагато цікавіше. На щастя, велопрокати існують не лише у великих містах. Приємно вразили німецькі міста Хайдельберг (150 тис. мешканців) і Майнц (202 тис.), грузинський Батумі (125 тис.). Помітно, що головну роль відіграє не кількість населення, а турбота мерії про комфорт жителів міст і туристів.

У процесі подорожей приходить розуміння того, що там, де немає муніципальних велопрокатів та відповідної велоінфраструктури, виникає відчуття певної “негостинності” та візуальної “відсталості” тих міст (як-от, наприклад, у Братиславі і, на жаль, у Києві). Це пряме питання до мерій, чиновники яких не стежать за тенденціями розвитку європейських міст.

Якщо місто претендує називатися сучасним і комфортним для людей, у ньому обов’язково мають бути пункти велопрокату, велодоріжки, велопарковки й інша інфраструктура.

Будапешт

Велооператор MOL Bubi Bike

У червні 2011 року Генеральна Асамблея (муніципалітет) Будапешта прийняла рішення про реалізацію проекту з облаштування велопрокату у столиці Угорщини. Метою було пробудити інтерес громадян до використання велосипеда як альтернативного та безпечного транспорту для міста. Уже за три місяці після презентації програми мерія залучила 3,5 млн євро з фондів ЄС і 500 тис. спонсорських коштів для підготовки проекту. Було проведено відкритий тендер, відібрано п’ять підрядників.

Наступним етапом стало інтернет–голосування мешканців міста, які обрали ім’я попереднього переможця, якому надавалося право реалізації проекту. Вже у серпні 2013 року з компанією-підрядником T-Systems Magyarorszag було підписано контракт. Упродовж весни-літа 2014 року систему тестували понад 2000 користувачів. А вже у вересні того ж року модернізована мережа велопрокату запрацювала офіційно.

Зараз у Будапешті функціонує 92 станції та 1150 велосипедів. Велопрокат охоплює 9 районів міста, понад 120 вулиць та 60 транспортних вузлів.

Таких надсучасних, нашпигованих електронікою та просто красивих станцій і велосипедів я не бачив у жодному місті Європи. На них буде несоромно дістатися як на ділову зустріч, так і на побачення.

Велосипеди можна орендувати:

— на квартал, на 6 місяців і на рік;

— на 1, 3 та 7 днів;

— на 30 хвилин і більше.

Щодо цін, то вони в Будапешті виявилися одними з найдорожчих серед місць, де я користувався муніципальнами велопрокатами. До того ж, необхідно резервувати близько 100 доларів як заставу за велосипед. Для мене такий досвід був не дуже зручним. Безумовно, я вніс таку заставу, але пізніше виявилося, що їх просто подарував – кошти назад не повернули (мовляв, я неправильно поставив велосипед у велопункті при його здачі). Трапилося таке зі мною вперше. Але нехай це буде наукою мені та всім!

Насправді всі нюанси, пов’язані з умовами застави, стають несуттєвими, якщо врахувати перспективу незабутньої подорожі історичними вуличками мальовничого Будапешта.

Особливо вражають вечірні велопрогулянки. Коли в місті вмикають нічне вуличне освітлення, набережні й парки набувають неймовірного вигляду.

Варшава

Велооператор NextBike – Veturilo

Порівняно з Будапештом, Варшава доволі швидко реалізувала міський велопрокат. Але поспіх не зашкодив проекту. Veturilo у перекладі з есперанто – транспортний засіб. Цю назву обрали жителі міста шляхом інтернет-голосування.

Усе починалось у лютому 2012 року, коли управління міського транспорту Варшави вирішило виділити кошти для спорудження системи муніципального велопрокату. Мета проекту – стимулювати мешканців міста користуватися здоровим та екологічним засобом транспорту під час щоденного переміщення містом (на роботу, в школу тощо).  Муніципалітет прагнув зменшити кількість автомобілів у центрі міста, особливо в години пік.

Упродовж березня-квітня відбувся відкритий конкурс, а вже у травні мер Варшави підписав угоду з консорціумом Nextbike Polska Sp. z o.o., Nextbike GmbH та Mifa Mitteldeutsche Fahrradwerke AG на реалізацію проекту. 1 серпня 2012 року система офіційно почала роботу. Слід зауважити, що згаданий консорціум є лише тимчасовим розпорядником, який буде керувати системою до листопада цього року. За свої послуги він отримає дохід близько 19 млн польських злотих (4,75 млн євро). Систему прокату запускали у два етапи. У серпні 2012-го було відкрито 57 велосипедних стоянок (здебільшого в центрі міста) на 1000 велосипедів. Наступні 68 точок – у березні 2013 року. Нині на території Варшави діють 125 велосипедних стоянок із майже 3 тисячами сучасних велосипедів.

За два роки роботи (до жовтня 2014-го) в місті на Віслі (2 млн мешканців) лише в одній системі Veturilo (2 тис. велосипедів) було зареєстровано понад 200 тис. унікальних користувачів, які здійснили в сумі близько 4 млн велопоїздок! Це орієнтовно 10% мешканців Варшави. І це, уявіть, люди, які користувалися велосипедом як транспортом.

Якщо вважати, що кожен велосипедист проїхав хоча би 3 км за одну поїздку, то в сумі користувачі велосистеми подолали на двоколісних понад 12 млн кілометрів. Витрати пального (при 10 л на 100 км) тут би становили орієнтовно 120 тис. літрів, а отже, економія (при середній вартості літра пального 1,25 євро за 1 літр) становила би не менш ніж 150 тис. євро.

Більше того, викиди СО2 в атмосферу зменшилися на 4 тонни. І це, нагадаю, розрахунки лише для 2 тисяч велосипедів. А якого ж результату можна досягнути, якщо 20 тис. городян замінять звичний громадський транспорт і приватні авто на велосипеди? А якщо 100 тис.?

Коли я подорожував Варшавою, мені було важко не помітити, що в місті, та й у всій країні загалом, відбувається справжній велобум. Велосипед у Польщі стає неабияк популярним видом транспорту.

Велосипед Veturilo можна взяти напрокат двома способами. Перший – реєстрація на сайті ru.veturilo.waw.pl із початковим електронним переказом коштів у розмірі 10 злотих. Другий – реєстрація у сервісі за допомогою кредитної картки в терміналі, які розміщені на кожній зупинці прокату. Цікаво, що у Варшаві існує одночасно декілька незалежних систем муніципального велопрокату. І оператори намагаються не конкурувати, а навіть співпрацювати між собою. Наприклад, Bemowo Bike та Veturilo нещодавно об’єднали свої веломережі в одну, аби досягнути додаткових переваг для своїх клієнтів. Сама карта велоінфраструктури Варшави вражає своїм розмахом. На жаль, Київ та інші українські міста, порівняно з Варшавою, у цьому неабияк відстають.

Перші 20 хвилин користування велосипедами Veturilo безкоштовні. За наступні 40 хвилин прокату потрібно сплатити один злотий (близько 6 грн), за другу годину – три злотих, за третю – п’ять, за четверту і кожну наступну – сім. Максимальний час катання – до 12 годин. Не встигаєте здати велосипед вчасно – сплатіть штраф у сумі 2 тисячі злотих. Тому найвигідніше користуватися прокатними велосипедами перші 2-3 години.

Загалом у Польщі громадські системи велосипедного прокату функціонують у 10 містах: Варшаві, Любліні, Кракові, Вроцлаві, Сопоті, Ополе. Загальна кількість велосипедів налічує 5000. Населення польських міст коливається від 122 тисяч до 1,7 мільйона.

Львів (проект на стадії реалізації)

За сприяння Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), міської ради Львова та компанії “Некстбайк Україна” у Львові до кінця літа почнуть функціонувати перші в Україні пункти муніципального велопрокату. Вартість проекту становить 750 тис. євро. Кошти будуть отримані шляхом залучення приватних інвестицій, а також надані німецьким урядом, що виступив тут грантодавцем.

Виглядатиме муніципальний велопрокат у Львові ось так:

Кожна станція автоматизованої велосистеми працюватиме в режимі 24/7. У планах львівського муніципалітету – зробити її невід’ємною частиною системи громадського транспорту міста.

Тарифи на прокат наразі обговорюють, але, ймовірно, місячний абонемент за користування велосипедом становитиме 120-160 гривень, річний – 800-1000 грн.

Ініціатором проекту був співвласник “Некстбайк Україна” Остап Буденкевич і власники мережі прокату veliki.ua.

“Ми подалися на грант німецького фонду, який загалом покрив близько 1/6 вартості проекту. Решту коштів виділили приватні інвестори та особисто ми”, – розповідає Буденкевич.

На його думку, Львів на сьогодні найбільш системно підходить до будівництва велосипедної інфраструктури. Середня дистанція пересування по місту нараховує приблизно 5 км, а це дозволяє велосипедному транспорту конкурувати з громадськими та приватними транспортними засобами. Плюс, є сприяння місцевих органів влади та підтримка в реалізації проекту.

Поки що для реалізації проекту отримані інвестиції, ухвалено рішення міськради про встановлення станцій громадського велопрокату у Львові, визначено місця для станцій. Тепер має приїхати велообладнання з Німеччини.

Львів’яни та гості міста зможуть використовувати муніципальний велопрокат після попередньої реєстрації в онлайн-системі проекту, купуючи на сайті денні, місячні та річні абонементи. Час користування велосипедом обмежений (максимально 12 годин), але при купівлі абонемента користувачі системи матимуть можливість використовувати велосипед безкоштовно впродовж 30 хвилин щодня, поки діятиме абонемент, каже Буденкевич.

Що заважає розвитку велопрокату в Україні?

Головними стримуючими факторами розвитку цього виду транспорту залишаються нерозвинута велоінфраструктура та небажання місцевої влади сприяти її розвитку. На противагу цьому, велоспільноти багатьох міст продовжують активно розвиватись. Епохальні заходи в рамках “Велодня” та інші велопробіги навіть у моєму рідному стотисячному Кам’янці-Подільському збирають одночасно до 250 велосипедистів (при тому треба розуміти, що це лише невеликий відсоток усіх містян, які мають і користуються велосипедом).

Для яких міст підійде муніципальний велопрокат?

Індустріально розвинені міста звично страждають від загазованості та заторів на міських автошляхах. Організація сучасних пунктів міського велопрокату може стати панацеєю для подолання подібних проблем міст. Загалом муніципальні велопрокати підійдуть містам із населенням понад 100 тисяч, а також тим, де багато студентів і молоді.

Велопарковка у центрі 150-тисячного Хайдельберга

 

Чи будуть велопрокати такими ж популярними в Україні, як у Європі?

На прикладі розвинених європейських країн, де пункти міського велопрокату є чи не в кожному прогресивному місті, можна стверджувати: на Заході давно сформувався стрімкий запит на велосипед як засіб громадського пересування. Європейці зрозуміли, що велосипед – простий і швидкий, екологічний і здоровий спосіб пересування, який, до того ж, є економічним і дуже практичним транспортним засобом!

Шлях “першої ластівки”, а саме виникнення велопрокату у Львові, доводить, що вже з’явилися команди, які прагнуть задовольнити в Україні запит суспільства на велосипед як на вид транспорту. Якщо все буде успішно реалізовано, аналогічні проекти неминуче почнуть впроваджувати і в інших містах України.

Активно пересуваючись на велосипеді з 2008 року, я бачу неабиякий бум у розвитку велоруху і в нашій країні. Велоспільноти багатьох українських міст продовжують стрімко рости та розвиватись. Залишається лише побажати меріям таких міст встигати за трендом і створювати відповідну велосипедну інфраструктуру.

velotransport