«Донбас: відродити не можна забути» (ВІДЕО)

Декабрь 12, 2014 KUB - Комментариев нет

110 грудня, відбувся круглий стіл на тему: «Донбас: відродити не можна забути», ініційований Kiev Urban Bureau спільно з Українським кризовим медіа-центром.

Це друге засідання Київського урбаністичного клубу, заснованого Kiev Urban Bureau.

Своє бачення на проблему відновлення Донбасу висловили: Тарас Березовець, засновник Kiev Urban Bureau,  Роман Помазан, голова Urban Sustain Architecture та BABLOWSKY PROJECT, архітектор, урбаніст, член громадської Ради з урбаністики Києва, Борис Кушнірук, економічний експерт, Олег Саакян, головний координатор Єдиного Координаційного Центру “Донбас” та Юрій Дідула, менеджер проекту «Будуємо Україну Разом» (по Skype-зв’язку із Краматорська).

Експерти обговорили, хто сьогодні займається відновленням Донбасу, наскільки взагалі це можливо здійснити у нинішніх умовах, як контролювати кошти, надані донорським міжнародними організаціями у якості благодійної допомоги, та як фіксувати збитки, завдані регіону російською окупацією та терористами.

IMG_0354

Ініціатор дискусії про відродження Донбасу, засновник Kiev Urban Bureau Тарас Березовець, пояснив необхідність публічного обговорення цього питання:

«Україна сьогодні постала перед необхідністю відновлення інфраструктури Донбасу. Зрозуміло, що самостійно виконати це завдання Україна не зможе, саме тому вона звернулася по допомогу до світових донорських інституцій. До ЄБРР та МВФ. Свою допомогу Україні вже запропонували і надали країни Європейського Союзу, США, Японія.

Загальна сума обсягів на відновлення Донбасу урядом сьогодні оцінюється урядом лише в 10 млрд. гривень. Звичайно, що ця сума абсолютно не відповідає дійсності. Я переконаний, що реально цифри будуть перевищувати 20 млрд. доларів. У будь-якому випадку, Україна має подати позов до міжнародних судів на Російську Федерацію щодо відшкодування збитків завданих російськими агресорами та терористами».

IMG_0345

Він зазначив, що ще у вересні було створено Агентство з відновлення Донбасу, яке очолив Андрій Ніколаєнко – в часи Януковича голова Кіровоградської ОДА. Але у жовтні Ніколаєнко написав заяву про відставку, у зв’язку із дією закону про люстрацію. Нового очільника Агентства поки що не призначили.

Також Тарас Березовець наголосив, що станом на кінець листопада 2014 року, на відновлення Донбасу виділено  $ 687 млн. 836  тис.

«Важливим питанням є як обрахувати збитки, завдані громадянам України, що проживають на цих територіях, великому і середньому бізнесу. Адже ми знаємо, що там знищено велику кількість будинків, заводів, вкрадено автомобілі, вивезено устаткування. Це так звані гуманітарні російські конвої, які неприховано завозять зброю, а вивозять звідти  устаткування з державних та комерційних підприємств. У тому числі, вони вивезли обладнання відомої у світі радіолокаційної системи – «кольчуга».

Наша пропозиція полягає у тому, щоби громадяни вели фото — та відео-документацію завданих збитків. Фотографувати свої знищені будинки, підприємства, спалені машини. Це те, що дозволить українським громадянам подавати в суди та вимагати компенсації від російського уряду», — висловив переконання Тарас Березовець.

Борис Кушнірук, економічний експерт.

IMG_0353

«Дуже важко сьогодні назвати остаточну суму, необхідну для відновлення Донбасу. Адже кожного дня там підривають мости, руйнують будинки, і кожного дня сума збитків зростає. Говорити про те, скільки треба коштів, можна лише після того, як бойові дії закінчаться.

Є об’єкти, які пов’язані з вугільною чи металургійною галуззю, які є основою функціонування Донбасу, так званий третій технологічний уклад (з історії – це кінець ХІХ сторіччя і до 40-50 рр. ХХ, враховуючи  Другу світову війну, він дещо затягнувся), — деякі підприємства взагалі не треба відновлювати. Не тому, що вони не підлягають відновленню, а тому, що з точки зору інтересів України, завдання полягає у тому, щоб цей третій технологічний уклад, який був застарілий ще 40-50 років тому, взагалі припинив своє існування.

І ще з радянських часів, коли почали відбудовувати Кузбаський вугільний басейн, де вугілля добувалося відкрито, вже тоді видобувати вугілля на Донбасі було неефективно: адже воно знаходить дуже глибоко, дуже малими пластами, дуже великі витрати на заходи безпеки. Ось це все, ще у 70-ті роки робило Донбас депресивною територією.

IMG_0348Просто, на великий жаль, після часів незалежності, ми залишили депресивною цю територію. І це породило величезні розчарування: коли є тут мільйони бідних людей, і поруч з ними – великі багатії. Тому питання не тільки у зовнішній агресії Росії, всі ці роки на Донбасі готували відповідне підґрунтя, особливо на території вугільних басейнів підтримка терористів дуже велика», — зазначив експерт.

«Заморожений конфлікт для нас сьогодні набагато вигідніший. Уявіть аби Росія сьогодні повністю пішла. У нас, що змінилося населення? Ні. Ми змінилися? Ні. Якщо ви хочете запропонувати цю парадигму, яка існувала до цього на Донбасі, то ви отримаєте ще більший рівень незадоволення.

Тому сьогодні Донбасу треба запропонувати іншу модель суспільних відносин, яка була би набагато прозорішою та ефективнішою. Коли постає питання про відновлення Донбасу, то не треба відроджувати більшість вугільних шахт, половину з них слід закрити, дотації вугільної галузі треба припинити, адже останнє дорівнює фінансуванню тероризму», — впевнений Кушнірук.

«Агентство з відновлення Донбасу – це не що інше як відновлення усіх цих корупційних моделей розкрадання коштів, з якими ми зіштовхувалися. Коли отримувати замовлення будуть компанії Ахметова, Януковича, Єфремова і тому подібних», — вважає Борис Кушнірук.

 Статус території Донбасу як невизначеної зони буде на кілька років. За цей час Україна, сама зможе реформуватися і стати позитивним прикладом для Донбасу. Тоді у нас є шанс і на повернення, і на відновлення цих територій», — резюмував економіст.

Юрій Дідула, менеджер проекту «Будуємо Україну Разом» (Skype-зв’язок з Краматорська)

IMG_0359

 Будуємо Україну Разом» — це табір, в рамках якого 50 волонтерів з Західної України приїхало до міста Краматорська, і протягом 2,5 місяців ми відремонтували, відреставрували низку будинків у Краматорську і у селищі Семенівка. І все це робилося за рахунок бізнес-громади Львова, кількох закордонних спонсорів, також частина коштів були зібрані на сайті Спільнокошт. Таким чином, ми не співпрацювали з державними інституціями», — заявив волонтер.

«У першу чергу тут відбудовуються приватні будинки та високоповерхівки. Міжнародні організації та волонтерські фонди допомагають більше приватним особам, а держава сьогодні відновлює мости, школи, сиротинці і так далі», — повідомив Дідула.

«Особисто ми співпрацювали з двома міжнародними організаціями – Люди потреби і Карітас, перші нам допомагали ставити дахи, а другі – вікна», — розповів менеджер проекту «Будуємо Україну Разом».

Роман Помазан, голова Urban Sustain Architecture та BABLOWSKY PROJECT, архітектор, урбаніст, член громадської Ради з урбаністики Києва

IMG_0367

 Люди живуть сьогодні на Донбасі одним днем. Це нагадує Гоббса – «війну всіх проти всіх». За таких умов, не можна говорити про якесь відновлення, попередньо не вирішивши цю проблему. Необхідно будувати довгострокові плани по відновленню Донбасу, десь років на 20. Стратегія реінтегрування Донбасу у склад України – це план на два-три покоління вперед», — вважає урбаніст.

«Донбас слід забудовувати наново, і по зразку як це робилося у Західній Америці, або як забудовувався південь Росії за часів Єкатерини, коли у них була безподаткова зона, залучалися великі інвестиції та створювалися пріоритети для розвитку», — наголосив Помазан.

Олег Саакян, головний координатор Єдиного Координаційного Центру “Донбас”

IMG_0369

 

 Той третій технологічний уклад, який існував ще за часів СРСР на Донбасі, цей пролетарський косяк підтримувався і за часів отримання Незалежності, і в подальшому – Партією Регіонів. І це все, у інтелектуальних колах Донеччини, прийнято називати Донбасом. Тобто сьогодні ми маємо окремо Донбас, і окремо Донеччину. Донбас – це такий собі червоний промисловий пояс Донецької та Луганської області.

А саме: це південь Луганської області, і це північ Донецької області: Горлівка, Єнакієве, Торез, Сніжне, Красний Луч, Краснодон і т.д. Оце і є Донбас. Вони дуже яскраво відрізняються від решти Донеччини. Тому ми тут ще маємо і різницю ідентичностей. Коли почалися на Сході всі ці події, вони дуже відрізнялися від Придністров’я, і від Криму. Адже тут було апелювання не до національної ідентичності, а до пролетарської справедливості. Коли піднімали людей гаслами: «я — рускій», то виходило 500 маргіналів, зі своїми триколорами, за царя-батюшку. І лише, коли вони почали апелювати, що треба розкулачити олігархів, і відновити справедливість, тільки тоді люди почали виходити», — розповів Саакян.

IMG_0372

«У нас сьогодні проблема як в економічному плані, і у нас виникає питання про економічну реабілітацію регіону, так само — і в ціннісно-ментальній. Сьогодні необхідно вводити суспільне розуміння у інформаційний простір, що поряд з програмами по відновленню будинків, по відновленню підприємств, необхідне введення більш енергоефективних технологій.

Адже, якщо ми розглядатимемо відновлення Донбасу як повернення до статусу-кво, то ми повертаємося до 20-х рр. ХХ століття. Сьогодні слід змінювати загальну парадигму сприйняття Сходом України, і України Сходу. Бо якщо ми беремо початок цього конфлікту, то 4 березня 2014 року Донецьк дозволив зізнатися собі у тому, що він є Україна.

Люди йшли на мітинг, який був організований за добу, і думали: я просто пройду поруч, якщо там набереться багато людей, то я дістану український прапор, якщо не набереться, то не дістану. І коли люди прийшли туди, і побачили, що там стоїть декілька тисяч людей з українськими прапорами – Донецьк розквіт. Донецьк вперше сам собі зізнався, що патріот у Донецьку – це не маргінал, як це сприймалося до того, а це свідомий громадянин», — підкреслив координатор Єдиного Координаційного Центру “Донбас”.

«Складність у відновленні східних територій полягає ще й у тому, що на сьогоднішній день місцеві еліти, місцева влада, чиновницький апарат,  залишилася такими самими. І Україна, на жаль, не веде сьогодні жодної діяльності по зміні сприйняття цим регіоном України. На звільнених територіях ми сьогодні маємо «зону шансу», де потрібно випробовувати всі ті пілотні проекти, щодо реінтеграції Сходу  в склад України», — резюмував Олег Саакян.